Tools Nature - База даних природи Чернівецької області

      Tools Nature – база даних в якій зберігається інформація про виявлені види рослин та тварин Чернівецької області. Версія «1.2.1» є своєрідним щоденником натураліста з вмонтованою системою фільтрації систематичних термінів та можливістю прив’язки виду до літературного джерела з бібліотеки в якому він згадується.
      Назви видів, що заносяться в базу, автоматично займають своє положення у видачі, відповідно до систематичного положення.
      При формуванні розділу «Рослини», список видів було орієнтовано на найбільш поширені родини. Основним джерелом систематичного дерева рослин стала праця Sergei L. Mosyakin & Mykola M. Fedoronchuk Vascular plants of Ukraine a nomenclatural checklist. Таблиці з назвами видів тварин, сформовані по систематичній таблиці з книги Christoph Needon, dr. Jhoannes Petermann Растения и животные. Руководство для натуралиста.
      Попередня версія охоплювала рослинний і тваринний світ території Національного природного парку «Хотинський» та прилеглих територій. Версія «1.2.1» охоплює всю територію Чернівецької області.

З питань співпраці щодо дослідження флори та фауни регіону пишіть на адресу admin@old.blognauki.in.ua

Національний природний парк «Хотинський»

      Національний природний парк «Хотинський» створений Указом Президента України 22 січня 2010 року № 56/20-10.

Національний природний парк «Хотинський»

      Територія. Нинішня територія НПП «Хотинський» має площу 9416.1 га, з яких 3784.1 га (40%) є суходільними (материковими), 5662.0 га (60%) – водне плесо Дністра та водосховища. До території заповідної зони включені 1122,9 га лісових земель, до території зони регульованої рекреації – 1946,8 га, до території зони стаціонарної рекреації – 22,9 га. Дані землі включені до складу НПП «Хотинський» з вилученням. Господарська зона включає в себе землі які передані парку в постійне користування, а також землі інших користувачів. Загальна площа господарської зони становить 6353,5 га. З них у постійному користуванні парку знаходиться 17,3 га та 6336,2 га – земель інших користувачів які увійшли без вилучення до складу НПП Хотинський.
     Фактично НПП «Хотинський» являє собою низку «острівних» ділянок крутосхилів Дністра та пониззя його правосторонніх приток, не з’єднаних між собою і які не мають утилітарної рекреаційної цінності.

      Будова надр. У тектонічному відношенні територія парку знаходиться у південно-західній частині Східно-Європейської платформи, в межах Волино-Подільської плити. У фундаменті цієї плити залягають магматичні та метаморфічні породи архею та нижнього протерозою віком 2,6-3,5 млрд. років, які безпосередньо в межах парку на поверхню не виходять. Магматичні породи перекриті осадовими породами пізньопротерозойського та палеозойського віку. На розмитій поверхні моноклінально залягаючих порід верхнього протерозою і палеозою розміщена невелика товща мезозою і кайнозою.

      Рельєф. Розміщення острівних ділянок національного парку вздовж долини Дністра визначає головні риси його геоморфологічної будови, відповідно й структури. Глибоко врізана долина Дністра формує унікальний рівнинний каньйон, а численні притоки глибоко і густо розчленовують прилеглі ділянки Волино-Подільської та Хотинської височин на горбисто-плосковершинні вали, формуючи цілий і специфічний геоморфологічний регіон. Місцями глибина каньйону сягає 150 – 200 м.
      Долина Дністра утворена комплексом різновікових терасових рівнів. Різні дослідники виділяють неоднакову кількість терас – від 7 до 11.

Відслонення пригородоцької підсвіти в околицях с. Пригородок

      Власне днище Дністерського каньйону формують русло ріки, низька та висока заплави. Рівень високої заплави (5–7 м), вона по всій довжині долини виражена фрагментарно переважно на опуклих частинах меандр та прямих ділянках долини. Низька заплава має два чітко виражені рівні: 3,5–4 та 1,5 м.
      Завдяки такій будові на території парку переважають схили різної довжини і достатньо відчутної стрімкості (іноді навіть 95%).
      Унікальним геолого-геоморфологічним є Товтрове пасмо – збережені рештки бар’єрного рифу на відрізку долини між с. Вороновиця та Комарів. Воно невисокими мікрохребтами з північного заходу на південний схід перетинає каньйон і долину Дністра. Нині окремі скельні останці підносяться на 40 м над оточуючою місцевістю, сприймаючись як відокремлені ланцюжкові стіжкові гори – горби.
      До характерних для Середнього Подністер’я, варто віднести водоспади, сформовані на притоках Дністра в місці перетинання ними шарів стійких до денудації вапняків та вапняковистих пісковиків.

Водоспад висотою 5 м в околицях с. Пригородок

      Розміри їх залежать від конкретних геологічних умов. На терені парку вони відомі біля сіл Перківці, Нагоряни, Грушівці. Унікальним є безіменний водоспад поблизу села Гринячка Хотинського району Буковини, де у верхній частині каньйоноподібного схилу виривається карстове джерело, яке дає життя бурхливому потоку, який стрімким жолобом скидається з 40 – метрової висоти.
      Карст і сформовані ним підземні порожнини приурочені до схилів каньйону в місцях виходу порід, що карстуються. Нині на терені парку по всьому дністерському периметру відомо біля 10 підземних порожнин природного походження, проте за прогнозами їх може бути понад 50.

      Гідрологія. Каньйонні геоморфологічні та геологічні особливості будови долини в середній течії зумовлюють очевидність гідрологічних відмінностей цієї ділянки. Окрім того, ці особливості, поряд із достатньою зволоженістю, сприяють формуванню тут найгустішої для українського рівнинного простору річкової мережі. На середньому Придністер’ї її щільність сягає 0,53-0,58 км/км² проти 0,24 км/км² в Україні.

Струмок в околицях с. Пригородок

      В межах поширення ділянок НПП «Хотинський» розрізняються чотири ділянки: 1 – власне річища (русла ріки), 2 – зони періодичного підтоплення, або ж коливання рівня води у водосховищі Дністровської ГЕС, 3 – самого водосховища, 4 – ділянка ріки у нижньому б’єфі та зона підпору Дністровської буферної ГЕС. Довжина водосховища при мінімальному рівні – 146 км, при максимальному – 178 км.

      Клімат. Клімат Середнього Подністер’я зумовлений його географічним положенням в південно-західній частині України та впливом Волино-Подільської, Хотинської височин і Карпатського орогену. Загалом він помірно-континентальний, з м’якою зимою та досить теплим вологим літом. Значна протяжність території НПП «Хотинський», а також його приуроченість до каньйону долини Дністра і берегів Дністерського водосховища накладає регіональні, часто суттєві відмінності мікроклімату.

      Рослинність. Території парку, представляють собою острівні лісові масиви, які збереглися на стрімких схилах правого берега Дністра.

Лісові масиви, що збереглися на стрімких схилах річки Дністра

      Згідно геоботанічного районування України (Білик, Брадіс 1962) територія НППХ розташована в межах Західноукраїнської та Подільсько-Бессарабської підпровінцій Східноєвро-пейської провінції Європейської широколистянолісової області в межах трьох геоботанічних районів: Хотинського (Кременецько-Хотинський округ Західноукраїнської підпровінції), Новоселицько-Кельменецького та Сокирянського (Кельменецько-Бричанський (Північно-Бессарабський округ Подільсько-Бессарабської підпровінції).
      Згідно літературних джерел та проведених співробітниками НППХ досліджень флора національного природного парку «Хотинський» налічує 509 видів вищих судинних рослин. Мохоподібні, лишайники, водорості та гриби на території парку на жаль не досліджувались.
      На території НПП «Хотинський зростають 37 видів рослин, занесених до Червоної книги України та різноманітних списків охоронюваних видів.

Лілія лісова (Lilium martagon). Вид занесений до Червоної книги України.

      Фауна. Загалом на території НПП «Хотинський», за даними різних зоологів та власними спостереженнями співробітників НППХ, встановлено проживання 61 виду ссавців, понад 200 видів птахів, 43 види плазунів та земноводних, 62 види риб та 227 видів типу членистоногих. З них внесено в природоохоронні списки різного рангу: ссавці – 42 види, птахи – 100 видів, плазуни та земноводні – 43 види, риби – 48 видів, членистоногі – 51 вид.

Ховрах європейський (Spermophilus citellus). Вид, що вважався зниклим на території України.